Codein Purple Drank дарнет шоп OMG ССЫЛКА Ливны

Дорогие броузеры, готовы заценить мою историю, которая напоминает сумасшедший комедийный фильм?

Кстати, ебануться кайфно с закладками наркотиков, марихуаной и прочей дрянью, это просто лучшее, что может случиться в твоей жизни!

В один прекрасный день, когда я уже немного затромбился и всё вокруг вращалось, как кристаллы на снежной вершине, мне поступило обалденное предложение - покататься на сноуборде, отрываясь по полной!

Но как же быть с кодеином? Мне понадобились грамотные весы, чтобы отмерить нужную дозу вещества. Пройдя всех дилеров в городе, я наконец нашел парня, которого знал весь район. Он достал свои весы, выглядевшие, как миска с кормом для кота, и я понял, что все круто. Взяв свою порцию закладки, я сказал ему "эээ, бро! Спасибо за весы! Мы будем тебе респект за это!"

"Да легко, ёпт! Ты знай, мы тут всегда поддерживаем наших наркоманов с весами!" - ответил он с улыбкой.

С трепетом в сердце и кодеином в кармане я отправился к подъёмнику на горнолыжном курорте. Я видел глюки на радуге, когда писал "жизнь - это говно" на стенах подъемника, и всё вокруг мне казалось живым и пляшущим.

Ах, да! Я вспомнил, что на фестивале в Майами у меня были кристаллы. Я весь вечер вдыхал их, пока не ощутил полное безумие. Но эти дни оставим на другой раз, потому что тогда я не мог покататься на сноуборде и спуститься с горы, словно космический корабль.

Как только я достиг вершины, где расстилались белые склоны, я понял, что настал мой час. "За мной, друзья, я тут главный на этой горе!" - закричал я, чувствуя себя настоящим героем. Я погнался со склона, распуская руки в стороны, словно Борат, и кричал на весь горнолыжный курорт. Мое лицо, затуманенное кодеином, выражало полное безумие и расслабленность одновременно.

Каждый поворот доставлял мне удовольствие, словно велосипедисту, прокатывающемуся на шоссе. Я чувствовал себя свободным и беззаботным, словно в самом небе. Мои мысли бегали стрелками, а кайф от ганджа смешивался с реальностью дряни, что заставляло меня улыбаться на весь лицо.

Я прокатился по всем трассам, ничего не боясь и повторяя в голове мантру "Я бог снежных склонов! Моя воля превыше всего!" - и это была правда, потому что наркоман-комик всегда может изменить свою реальность и стать главным героем своих приключений.

С каждым спуском я становился более уверенным и непоколебимым. Все мимо проносящиеся люди смотрели на меня со взглядом смешком, но это меня не останавливало. Я был здесь, чтобы рассмешить мир, и никто не мог помешать моему сумасшедшему представлению.

В конце дня, когда солнце начало садиться, я остановился и задумался о том, что значит настоящее счастье. У меня было все - затравленное дыхание от ветра, кристаллическая чистота воздуха и абсолютная свобода на горнолыжной трассе. Под этим прекрасным небом, заполненным снежинками, я нашел мою гармонию, о которой так долго мечтал.

Окончив свой эпический каток, я поднялся на подъемник, с головой окунувшись в воспоминаниями о своих глупых шутках и глюках. Люди вокруг меня улыбались, видя, какой я необычный тип. Я сказал им, что каждый из нас должен найти свою закладку счастья и увлекательных приключений, иначе жизнь будет скучной и серой.

Подъемник поднял меня на вершину горы. Они смотрели на меня, словно я был героем этого параллельного мира. Моя рука простирается к небу, словно Бога, и я понимаю, что ни одна наркотика не смогла бы дать мне такие сильные ощущения и эмоции.

"А теперь, друзья, время вернуться в реальность и найти новые горы для покорения!"

И так, броузеры, это была моя история о том, как я купил кодеин и катался на сноуборде. Не забывайте, что всегда нужно находить закладки счастья в жизни и делать то, что заставляет вас чувствовать себя живыми.

Жизнь - это не цирк, но можно сделать ее циркачем и отрываться, как сумасшедший наркоман в клоунском костюме!

Так что броузеры, отдайте должное кодеину и сноуборду, которые позволяют нам увидеть мир иначе и испытать невероятные эмоции! И помните, всегда катите свою дорогу и ржите под гору!

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!